Пишу, пишу я кожен день
Про тих людей, хто завжди поряд,
Про медиків, чи людях хворих,
Про чудо, що дає женьшень…
Пишу про те, що навкруги,
Що відчуваю, бачу зором,
Про радісне життя і в горі…
Про ті шляхи, що пролягли!
Про благодать пишу, про серце,
Про ту дорогу, що у вічність,
Про людяність і доброзичність,
І про Господнєє джерельце!..
В джерельці цім вода святая,
Напитись можеш досхочу,
Пишу про нього , не мовчу,
Дорогу я до нього знаю!
Як напилась - і захист маю,
Не має мудрості, прошу,
Так, інколи іще грішу…
Та каюся, Бог очищає!
Життя іде… У вічність ближче!
Що Богові я розкажу?
Що не ходжу вже за межу?
Не хочу йти я в попелище!
То й зранку вже у ніг Його,
У Господа, Творця свого!
03.01.2021.
Не хочу йти я в попелище
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2021
Свидетельство о публикации №121010303065
Свидетельство о публикации №121010303065
Рецензии