Старий Крим
Засніжена весна. Голодний Старий Крим,
Як був при Врангелі - такий же винуватий.
Вівчарки по дворах і на одежах латки,
Їдкий, задушлевий та ненаситний дим.
Та сама чарівна туманна далечінь,
Дерева і бруньки пробуджені на радість,
Стоять чужинцями і викликає жалість
Неначе дурістю прикрашений мигдаль.
Довкілля рівночасно втратило лице
Жахливі тіні - України і Кубані ...
Як у взутті повстяному голоднії селяни
Подвір'я стережуть, не зачепив кільце.
Осип Мандельштам - Старый Крым (1933)
Холодная весна. Голодный Старый Крым,
Как был при Врангеле - такой же виноватый.
Овчарки на дворах, на рубищах заплаты,
Такой же серенький, кусающийся дым.
Все так же хороша рассеянная даль,
Деревья, почками набухшие на малость,
Стоят как как пришлые, и вызывает жалость
Bчерашней глупостью украшенный миндаль.
Природа своего не узнает лица,
А тени страшные - Украины, Кубани...
Как в туфлях войлочных голодные крестьяне
Калитку стерегут, не трогая кольца.
- Нинішня путлерівська пропаганда назвала б його жидо-бандерівцем...
За цей вірш про Голодомор у Великій Україні, українському Криму та українській Кубані, комуністичний режим розстріляв геніального єврейського поета Осіпа Мандельштама, який писав російською мовою.
Валерій Бебик, професор, голова Всеукраїнської асоціації політичних наук.
/// йому було всього 47 років.
Свидетельство о публикации №120123000753