Хмари в небі повзуть,
як ті вівці кошлаті…
А над ними – пастух…
- Місяць в срібнім халаті…
А ще вище – зірки…
Погляд ловлять мій наче…
Знають думи гіркі…
- Чують… серденько плаче!..
Мій коханий забув,
як в сузір’ях літали!..
Залишив тільки сум...
- Було щастя з ним мало…
Я на небо дивлюсь –
пробігає отара!..
Ну а Місяць-дідусь…
гнав малих у кошару…
29.12.2020 р.
Фото з інету.
Чи на небi, чи пiд ребрами...
© Copyright: Любовь Вишневецкая, 2020
Свидетельство о публикации №120122900781
Свидетельство о публикации №120122900781
Рецензии