Витiвниця

ВИТІВНИЦЯ В КАРПАТАХ

У Карпатах ходить осінь,
Не втомилася ще досі,
Все фарбує, шати тче
І нікуди не втече.

Йде з гори вона на гору
І спускається додолу,
Вітер їй співа пісні,
Ще й дощі ідуть рясні.

Йде, майдрує витівниця,
Наче справжня чарівниця,
Сипле золото вона,
Роздає його сповна.

В золоті вдягає шати,
Килим береться зіткати,
Золотий створила рай –
Це Карпатський дивокрай.

Вміє це вона зробити,
Все навколо золотити.
Вітер їй допомага –
Золотить живе жага.

Наче фея ця чаклуня,
Йде від музики відлуння,
До таночку листя йде,
Вітер вправно їх веде.

Казку вмить вона створила,
Бо Карпати полюбила,
Скрізь наткала килимів.
Хто б ще так зробить зумів?

Тут нема їй конкурентів,
Їй не треба асиситентів.
Творить краля ця дива,
Й дощ красу цю не змива.

Все цілує, обіймає,
Витівками забавляє.
Все навколо раде їй,
Цій красуні золотій.

12.11.2020 р.

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2020
Свідоцтво про публікацію №120111208960

         ***

Розцілують вас Карпати,
От і будете співати...
Ще й підете у танок,
Поки горбик не намок...
Ну а потім десь на пицю,
Вкраде гуцул молодицю.

12.11.2020 р.

© Copyright:Григорій Васянович, 2020

 КАРПАТИ РОЗЦІЛУЮТЬ

Ой, як добре генерале,
Мене досі ще не вкрали,
Тому піду у танок,
Поки горбик не намок.

Бойко вкраде, а чи гуцул...
Може й два вкрасти зберуться,
Тому буду вибирать
З ким таночок танцювать.

А в таночку ще й цілунки,
Наче осені дарунки...
Може й лемко ще прийде
І в свій танок поведе.

Поцілунки, друже, люблю,
Ще й тебе я приголублю.
Поцілую у вуста,
Це все, друже, неспроста.

А Карпати розцілують,
Свою любов подарують,
Золотий дадуть жупан -
Ось такий в красуні план.

12.11.2020 р.


© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2020
Свидетельство о публикации №120111209437