Чорно-бiле кiно

ЧОРНО-БІЛЕ КІНО

Життя – чорно-біле кіно,
Його ми усі проживаєм.
Воно – чорно-біле рядно,
Й по ньому крокуєм, ступаєм.

Глядачів повна зала завжди,
Овації, гамір ще й слово.
Хочеш чи ні, а ідеш ти туди
По волі чи, десь, примусово.

Коментарі, обговорення йдуть,
Поради стараються дати,
Та не все це ми хочемо чуть,
Самі все беремось здолати.

Чорно-біле кіно, сценарій такий,
Який доля давно написала,
Та задум у ньому тонкий…
Вона довго його шліфувала.

Кадр за кадром…чорно-біле кіно,
Прожити його з сценаристом.
Довжиною в всіх різне воно.
Десь розмова, а десь – показ жестом.

Та яким би воно не було
І які би відтінки не брало,
Нас доля взяла під крило,
А життя все у себе ввібрало.

06.12.2019 р.

© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119120905528

       ***
Залишай чорно-біле в минулих часах,
Бо МАЙБУТНЄ, усе ж – кольорове!
Хай хвилює тебе ця блакить в небесах,
А життя буде рвійно-Дніпрове!

Вдячні будем і Чарлі й Люм’єрам,
І Довженку низький наш уклін,
Вдячні, раді ми Вашим прем’єрам,
Хай зітреться із серця полин...

І розщедриться ДОЛЯ красою,
І напнуться коханням життя – паруси!
Поки прагне ДУША до розвою,
Ти її КОЛЬОРОВО носи!

16.10.2020 р

 © Copyright: Григорій Васянович, 2020


ПІДУ КОЛЬОРОВО

То ж домовились, друже мій любий,
Що про барви помрію я знов,
І кохання мене приголубить,
А життя подарує любов.

Я помрію про квітку у лузі,
Ще й про ніжну небесну блакить,
Та й на білій зупинюся смузі -
І хай думка до щастя летить.

Знов життя буде рвійно-Дніпрове,
Та й зітреться із серця полин,
Знову стане воно кольорове,
Але часу відбудеться плин.

Я піснями новими потішу,
І вітрила кохання напну,
Все барвисте навколо розвішу,
Ще й прем'єру зроблю не одну.

А душа до розвою все прагне,
Бо на те вона, друже, душа.
Все найкраще до себе притягне,
І вже щастю навстріч вируша.

У майбутнє піду кольорово
Так фортуні в обійми пірну,
Я усе це зроблю загадково
І для смичка натягну струну.

16.10.2020 р.

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2020
Свідоцтво про публікацію №120101608424