Цiлунки

ЦІЛУНКИ ОСЕНІ

Поцілунок осені незвичний,
Я ні з чим його не можу порівнять,
Він буває дуже блискавичний,
Та готова поцілунки ті приймать.

Бо без них ніяк не обійтися:
Так дурманить дуже кожен і п’янить.
Трепетний цілунок навіть сниться –
Він вві сні нас непомітно золотить.

На вустах він ніжний і медовий –
Чудо-чарів в нього осінь додалА.
Він такий незвичний і казковий,
Наче в казці з тим цілунком я булА.

Солодко, ой солодко цілує,
Вміє ця красуня завжди дивувать.
В себе закохає, зачарує,
Та й берЕ нас ніжно в танці покружлять.

Ще й у танці сипле поцілунки –
Так дарує неповторну казку-мить.
Незабутні витівки чаклунки…
З вітром про цілунки осінь гомонить.

23.10.2020 р.

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2020
Свідоцтво про публікацію №120102305020


Не обходься й дня без поцілунків,
І цілуйсь у яві, і у сні!
Восени цілуйся, влітку, взимку,
І в розквітлій  сонячній весні!

© Copyright: Григорій Васянович, 2020


БАЛОМ КЕРУЮТЬ ЦІЛУНКИ

Буду цілуватись, любий друже,
Насолоду цю не пропущу.
Це люблю робить я дуже-дуже,
Навіть під краплинами дощу.

Це ж така, мій друже, насолода,
Що від неї аж тамує дух.
Нас такими створює природа...
При цілунку губ важливий рух.

Ними не керуємо ні трішки:
Балом тут керують лиш вони.
Навіть десь підкошуються ніжки,
І нема у цьому їх вини.

Я цілком їх волі піддаюся,
Не перечу їм ані на мить,
В поцілунку пристраснім втоплюся,
Бо бажання ніжне це не спить.

Буду цілуватись без упину
Так, щоб насититись досхочу.
Ще й відчути ніжність лебедину...
У кохання з ним я полечу.

Залюбки я буду цілуватись
Влітку, взимку й навіть восени,
В поцілунках буду я купатись,
З ними буду квітнуть щовесни.

24.10.2020 р.

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2020
Свідоцтво про публікацію №120102400509