Життя i танець

ЖИТТЯ, НАЧЕ ТАНЕЦЬ

Життя, наче танець над прірвою,
Ми танцюєм його залюбки.
Само не стає воно вирвою
І нам стелить дороги-стежки.

Життя, наче танець збентежений,
Але назви якому нема,
Та долею він помережаний ,
І танцюєм його недарма.

Життя, наче танець невивчений,
Де всі рухи і кроки нові,
Він з нами назавжди повінчаний,
З ним пливем у життєвім човні.

Життя, наче танець розписаний,
Постановка його непроста,
Бува, мов дитя, заколисаний,
І дорога в нас з ним без моста.

Життя, наче танець небачений,
І стиль танцю у кожного свій.
Він долею нам передбачений,
Не буває він без веремій.

Життя, наче танець чаруючий,
Ми з ним в парі зійшли на паркет,
Бува, що і подих тамуючий…
Нам влаштовує доля й банкет.

31.10.2020 р.

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2020
Свідоцтво про публікацію №120110406553
;;;;;;;

Вмирає в танці все лихе й брехливе,
Народжується день і в космосі пливе...
Нехай у танці не усі щасливі,
Прекрасний танець - вічністю живе!

04.11.2020 р.

© Copyright: Григорій Васянович, 2020
;;;;;;;

ЖИТТЯМ ВІН ЗВЕТЬСЯ

Прекрасний танець жив і жити буде,
Тому життя - це танець-дивоцвіт,
А магію свою він роздобуде...
Злітаємо у танці тім в політ.

Де новий день, там нові кроки в танці,
Їх робимо, вивчаємо щораз.
У кожнім танці є свої обранці,
І танці всі, неначе вернісаж.

Тому лихе у танці все вмирає,
Немає лиху місця бути там,
А танець - коли музика лунає,
І руку тому танцю я подам.

Життям, мій любий друже, танець зветься,
І я його танцюю від душі.
Бере в обійми...чи мені здається,
Та бачу я його в усій красі.

Тому танцюю танець без упину...
Паркет буває йде мені з-під ніг.
Я з ним разом у браму щастя лину,
Хоч навіть скроні покриває сніг.

04.11.2020 р.

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2020
Свідоцтво про публікацію №120110410411
;;;;;;;;;

Що на на скронях сніг – не біда!
Танцю тра’ душа молода!
Витанцьовуй i польку, і вaльс,
А прийдеться – "закручуй" і – джаз!
Полонез, летючу кадріль...
Танець, справді, життєвості – сіль!

05.11.2020 р.

© Copyright:Григорій Васянович, 2020 р.
;;;;;;;;;

ТАНЕЦЬ

Саме так, любий друже, ой так,
Затанцюю і вальс, і гопак,
Вальсувать буду навіть і в снах
По життєвих квітучих стежках.

Буде полька, а ще й полонез,
Танцювати я буду без меж.
Сніг на скронях - йому там і буть,
З снігом тим у любові живуть.

Танцювати ще й буду кадриль,
І такий буде танцю десь стиль.
На паркеті давно я стою,
І цього я ніяк не таю.

З коломийкою йду на паркет,
Бо життя – це із танців букет.
Затанцюю ще я краков’як,
А можливо піду ще й в тропак.

А ще й танго колись заведу,
Із життям ним паркетом пройду.
З ним віддушину буду шукать -
Із життям танцювать, танцювать.

05.11.2020 р.

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2020
Свідоцтво про публікацію №120110505327