Зимова нiч

«Зимова ніч» Борис Пастернак

Мела, мела по всій землі
Хуртеча біла
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.

Злітався сніг і вирував
Зібравшись разом,
Як влітку мошки на вогонь    
Летять одразу.

Ліпила віхола на склі
Сніжки та стріли.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.

На стелі тіні від свічки
Тремтять поволі,
Сплетіння рук, сплетіння ніг,
Єднають долі.

Та ненароком чобітки
Враз поспадали
І сльози віску з нічника
На плаття впали.

І все губилося в імлі
Морозно білій.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.

На свічку дмухало з кута
І жар поволі,
Неначе янгол в два крила
Схрестив їх долі

І цілий місяць заметіль
Мела й сніжила,
І з кожним разом на столі
Свіча горіла.



Зимняя ночь. Борис Пастернак.

Мело, мело по всей земле
Во все пределы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
Как летом роем мошкара
Летит на пламя,
Слетались хлопья со двора
К оконной раме.

Метель лепила на стекле
Кружки и стрелы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.

На озаренный потолок
Ложились тени,
Скрещенья рук, скрещенья ног,
Судьбы скрещенья.

И падали два башмачка
Со стуком на пол,
И воск слезами с ночника
На платье капал.

И все терялось в снежной мгле
Седой и белой.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.

На свечку дуло из угла,
И жар соблазна
Вздымал, как ангел, два крыла
Крестообразно.

Мело весь месяц в феврале,
И то и дело
Свеча горела на столе,
Свеча горела.

1946