Навiщо...

      перевод стихотворения Лаймы Дебесюнене "Зачем..."
               http://stihi.ru/2018/07/22/302

Гадаєш, що ми молоді в душі ?
Але ж ти знаєш юність згасла в тілі.
Дивись, що залишили нам дощі :
Обидва ми вже дуже постаріли.

Нащо ж Ти, милий, з квітами в руці ?
Вони зав'януть раньше чи пізніше...
Даруй усмішку в бурях суєти -
Я з радістю Тобі відплачу тим же.

Адже в минуле поїзда не йдуть,
І нам неможна повернуть колишнє...
Затримай сльози тільки трохи... чуть...
Моїй душі це - вже занадто... лишнє...



               Зачем
          Лайма Дебесюнене

Ты думаешь, мы молоды в душе?
Но юность ведь давно угасла в теле.
На зеркало пора взглянуть уже,
Понять – мы оба очень постарели.

Зачем же, милый, даришь мне цветы?
Они увянут раньше или позже.
Дари улыбку в бурях суеты,
Я с радостью Тебе отвечу тоже.

Ведь в прошлое не ходят поезда,
Не сможем никогда вернуть былое.
Лишь по щеке покатится слеза –
Одной любви дано принять такое...