ВІЧНІСТЬ
Яскрий дощ у мряковій чорно-стерні.
Нескінченний. І вічної прірви вітрила
Заплітають на долі вузли дзигарі
В зашморг лагідно й скубають крила…
Ні, не янголи млосні й чорти-блукані –
Рій миттєвостей… Часу чрево й могила.
Ніц навколо й усе… тліє на вівтарі
Коловертями жертв. Непізнавана сила
У вироку зачаття, лиш в однім зерні,
Засіяним колись з Любові. Світ – дитина,
А в ній – його ж прадавні сенс і тягарі…
У цяточці: Різдво, Богоподоба, Домовина.
Павло Гай-Нижник
27 грудня 2020 р.
Вiчнiсть
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2020
Свидетельство о публикации №120122800387
Свидетельство о публикации №120122800387
Рецензии
