Надломленные крылья
Малюнки правди на стінці кривди.
З уламків люстра
злетять пелюстки.
До віку, по вітру.
Не можна ставати зламаною,
щоб довести добрий гумор злодіям,
що заздрять твоєму захисту,
можливостям сили, ризику.
Зиск з того матимуть,
а ти тільки встигай
і їх до себе брати,
благати, чекати, виряджати.
Прихищати – і відсилати подалі.
На самотінь, вгості, додому, до себе.
В оселю заселю. Сідай і снідай.
Фокуси показуй, сни, казки розказуй.
Розповідай про торішнє,
у майбутньому згадане,
забуте, що пливе могутньою течією
життя, назад і в поперек.
Боюся, не зрозуміє.
Та хіба то дивно?
Та ж ні, аж ніяк.
Чарівно світиться все довкола.
середина 2005
Свидетельство о публикации №120122803394