Iнколи
- жити воліють всі, та не знають,
чи прокинуться, коли ж засинають
лежачі безнадійно під ковдрою,
втікаючи від нескінченного рою
годин, замішаних на своїй люті,
уривків думок, що відволікають
від усвідомлення, бо не минути
того, що незмінно. Усі, по суті
- безіменні істоти, які блукають
для того, щоб назавжди заснути.
Свидетельство о публикации №120122600825