Гадяч-2

Гадяч

Як дорогий привіт від  близьких
чи  друга раптом  теплий лист –
очарування українських
чудових провінційних  міст.

В могутніх заростях бур’яну
до Псла не попаде ніяк,
хитаючи свої паркани,
кривенька  вуличка-байрак.

Та  от  і Псел.  Тече  нешвидко.
Повз  водоростевих закрут
мозаїкою мітить  стрічки
мілин зелених  ізумруд.

До берега підходять сотки,
у картоплинні вже город.
Чорніє  човен  там  розсохлий,
йому потрібен  вкрай ремонт.

У  палісаднику   на сонці 
розквітли мальви  біля дров.
За палісадником – віконця,
а за віконцями – любов.



Авторский перевод на украинский ранее написанного стиха:

Как нужный вдруг привет от близких,
как тишина хороших снов –
очарованье украинских
провинциальных городов.

Перед крапивою пасуя,
ко Пслу не попадёт никак,
заборы старые тасуя,
кривая улочка-овраг.

Но вот и Псёл. Поток тишайший,
минуя кружево запруд,
высвечивает взорам нашим
зелёных мелей изумруд.

Почти к воде подходят сотки,
на огороде лишь ботва.
На берегу рассохлась лодка,
ей надо б просмолить бока.

Вот палисадника узорцы
и мальв рисованная новь.
За палисадником – оконца,
а за оконцами – любовь.