Щ е М
Я порИну у зливу
У таку, що дай Бог!
Може стріну,
можливу,
Свою долю на двох.
Дочекаюся днИни –
І убавиться щем:
Долі, дві половини,
Не розмиє дощем.
Доля в мене – неволя.
Ну, хіба що... хіба...
Відшукається Доля,
Моя Доля–Судьба.
Я порину у зливу –
На добро чи біду...
Свою Долю щасливу
Пропаду, а знайду.
Свидетельство о публикации №120122403134