Душа, як степ...

Андрей-Дрон
Барвінок вьється понад ланом...
Душа як спеп моя, в цвіту...
Нема там заздрощів з обманом..
Там видно все, все на виду...

Виликий простір очі ріже...
Кульбабка, цвітом розцвіла...
Там пахне так, повітря свіже...
Я відійшов лишь, від села...

Різномаїття трав, чарує...
І жайворонка, ніжний клич...
Усе, усе в мені, лікує...
Яка чудова, гарна ніч...

І я промчусь, неначе сяйво...
Лишь сяду верхи на коня...
Нехай несе, не буде зайво...
По степу в двох, лиш він да я...
 
Копитів стук, шумить над гаєм...
Злякавшись, перепел взлетів...
Мій рідний край, хай буде раєм...
Для всiх... для доньок і братів...


© Copyright: Андрей-Дрон, 2020
Свидетельство о публикации №120122402570
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Андрей-Дрон
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Андрей-Дрон