Растревожилось сердце...

С первым лучиком нежным
просыпалась девчонка...
Мир казался безбрежным!..
- Прикасалась ручонкой...

Ее песни, как птицы,
в поднебесье парили!..
А под серцем – зарницы…
- Сны давали ей крылья…

Вот опять снился милый…
Был безумно хорошим!..
Так друг друга любили!!!
- А на деле… все в прошлом…

От надежды устала!..
После снов ей не легче…
Вера даст покрывало…
но от боли не лечит…

Счастье шло стороною…
Все у миленькой сложно…
- Что дано нам судьбою,
изменить невозможно…

                23.12.2020 г.

Фото из инета.


  Розтривожилось серце…

Перший промінь ласкаво
підіймав душу ніжну…
В дівчиноньки – забава…
- Лити пісеньку рідну…

Спів торкався до неба!..
Так бувало щоранку…
Хрест був їй оберегом…
Застелив вишиванку…

Праця в полі зморила…
Та підходить вже осінь…
- Зима лагодить сили,
щоб ростити колосся…

Снився сон їй сьогодні,
що розправила крила!
Не лякалась безодні…
- Поряд був її милий…

Щастя там обігріло!..
Дійсність же… була злою…
- Не цілована милим!..
Думи крились імлою…

От вона й не співала…
Розтривожилось серце…
Бо хотіла так само...
- Щоб той сон не зітерся!..

Потягнула у поле
свою в розпачі душу…
- Що дісталось від долі,
то того вже не зрушить…

                23.12.2020 р.

Фото з інету.