Знову дощ грудневий,
глупота води.
Хоч бери і грудню
знахаря веди…
Щось незрозуміле.
Під новий-то рік.
Ніби загадково
хтось його урік…
Ява потьмавіла.
Ринви мов оркестр.
Ми дощем у школу -
весь шкільний семестр.
Ллє вода стовпами,
у ярках дзюрчить.
А питали грудня –
скільки ще – мовчить.
Грудень 2020
Уречений грудень
© Copyright: Поэт Закарпатья Василий Галас, 2020
Свидетельство о публикации №120122306979
Свидетельство о публикации №120122306979
Рецензии