ПолiТ

Анатолий Таран 2
Плачеться небу дощем.
Небом полощуться всЮди.
Десь, під сорочкою щем,
В мене охоплює груди.
 
Зриме, для зору зіниць,   
Зримо побачити треба:
Крапля за краплею ниць   
Падає  часточка  Неба.

Так  і  Людина  у  Світ   
Краплею   долі  стікає.
Доля, в Людини,
                         й  така  є: 
В неї, падіння – політ.          


© Copyright: Анатолий Таран 2, 2020
Свидетельство о публикации №120122303105
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Анатолий Таран 2
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Анатолий Таран 2