Чи л то, чи зима
Поема
Пресвятій Богородиці,
святим і праведним Богоотцям Іоакиму і Анні
з любов’ю присвячується
1
Сонце — раз! —
просльозилось
бризом
сам біля лісу ти —
стоїш —
як призма
і день у тобі —
риза
так скраю моря —
один сяєш в світі! —
бо — Бог
глядить
як
ти виходиш
з моря й з сітей
2
бо у тобі
не те що світ горів
не відображення
а — самосвітність кольорів
Сонце й Земля
таких
ще не торкалися карнизів
і Бог затих
і світ притих:
бо хто як любить
хоче все трясти
Сонце, не спи!!
т е
що пронизує
із серця
догори
й донизу
і як не цілувати
Божії персти
і не просити — і
в здивуванні
не іти?
3
і цілувати Божії персти
а чи друг Божий —
те іще не знаєш
чи так як хмарка — в небі
пропливаєш —
ти люблячий і чистий
і простий??
ти бухнув й виявився
біля Божих
слуг
й не добираєш в них глаголи
Божі зв’язно
й до них налипла
деяка розв’язність
то що — не різатиме
справжній слух?..
і ти проплив проплив
й тебе нема
зате в тобі сіяє світло — гоже
о як ти взнаєш — що ти
друг є Божий?
не дивишся чи літо, чи зима...
Не кинеш тінь — ти пропускаєш світло
Боже...
22.12.2020,
свято зачаття св. Анною Богородиці
23.12.2020
Свидетельство о публикации №120122302468