Чумацьким шляхом я п шов
Мінлива хмарність в небі синім
І ледь-ледь віє вітерець -
Беру в дорогу батьків гамнець,
А матуся дає мені в дорогу
пухнастенький хлібець.
-Піду, батьки, чумацькими шляхами
Де їздять дятьки добрими возами,
А жінки з дітьми їх довго ждуть,
Бо знають: подарунки завжди їм чумаки
везуть.
Може сотню, а може дві километрів
я пройшов
І, раптово, мішок солі я знайшов...
Мандрувати мені вже перехотілось
І негайно повернувся до своєї хати,
Щоб батька й матір радісно обійняти.
8.07.2018. с.Карпівці.
Свидетельство о публикации №120122208684