Що ти плачеш, Мамо?
- То душа болить.
А чого? (питаю)
- Бо зiмлiли руки.
Дай я iх зiгрiю...
А вона тримтить,
дивиться скрiзь мене
на сердешнi муки.
Матiнько, рiдненька!
Що це за гробки?
I чого маленькi,
одинако троЕ?
- А то любий синку
всi твоi братки,-
моi були дiтки:
Толя,Гриша,Коля.
А чого померли?
- То все знають там...
Нам мовчати треба,
горе бiдувати...
Мамо, я побачiв
вдома,вчора,сам-
кров текла по вусам
на портретi в хатi.
22.12.2020.
На гробки 1957року
© Copyright: Владимир Таран, 2020
Свидетельство о публикации №120122203632
Свидетельство о публикации №120122203632
Рецензии