Думок живих коловорот,
Їх не з'єднати воєдино.
Знов мимволі поворот,
Знов не туди, як це не дивно.
І якось зимно на душі,
Все, що так хочу – десь далеко.
І все частіше по межі,
Усе на нуль, хоч і нелегко.
Приспів:
Зимно, душі так зимно,
І вкрились снігом всі почуття.
Зимно, чому ж так зимно,
І ким зігрітись – не знаю я.
Себе тримаю у тисках,
Як горизонти роз'єднати.
Душа заплуталась в снігах,
Тепло не в силах відчувати.
І якось схожий день на день,
Картини білим хтось малює.
Багато там звичайних тем,
Незримо ліній тінь усюди.
Зимно
© Copyright: Алёна Шинкаренко, 2020
Свидетельство о публикации №120122200305
Свидетельство о публикации №120122200305
Рецензии