Не плач
Коли розірвались зв'язки,
Бо там у фоторамці –
Бездушні тіла, що не відають сліз.
Злітаєш угору,
А він радий падати вниз.
І сум не вгамуєш
Від непереборної сили.
Сонце не світить, вітер не дме,
Слово нікого не дожене.
Не плач, моя мила,
Коли обманули думки,
Бо вас було двоє,
Та кожному випала доля своя.
Забудь нісенітне –
Най лихо внесе течія.
Гуляй і знайомся –
І будеш щасливо любила.
Спати не жити: юність мине.
Сльоза нікого не дожене.
Свидетельство о публикации №120122201027