День пройшов, i слава Богу!
Так i нiч собi тихесенько мине.
Стежина кривуляє вiд порогу, -
Най так шляк мене не здожине.
Сонечко милує днем моє лице,
Вночi ж - мiсяць пестить свiтлом.
Вдень я грiюсь сонця промiнцем,
А вночi лiтаю я небесним вiтром.
Вдень пишу, я - автор та творець,
А вночi - протистою нападу лиха.
Немае краю вочевидь, це не кiнець
Шляху… Початок… Й це не втiха...
І подумалось менi якось нараз -
Спливає день та нiч спливає…
Доба проходить, - швидко, враз,
За тижнем - мiсяць пролiтає…
Де мiсяць, - там i рiк промчиться,
I рiзко всi роки пройдуть, раптово.
Так, непомiтно, i життя скiнчиться,
А потiм - все почнеться знову…
День та нiч
© Copyright: Гэбриэль, 2020
Свидетельство о публикации №120122106393
Свидетельство о публикации №120122106393
Рецензии