Перегортала календар –
Листочки білі, ніби крила,
Чи дня прийдешнього вітрила.
Рік проминув, його не жаль.
Серпневих зорепадів жаль.
Давно не бачила, як зорі,
Розбивши темряви кришталь,
Нечутно падають у полі.
І березневих жаль струмків,
В яких кораблик із газети,
Мов спогад втрачених років,
Летів із швидкістю комети.
Ще шкода співу солов»їв,
І пролісків відквітлих шкода,
І шкода ще дитячих снів,
Вони – найбільша нагорода.
А те, що знову календар
Перегортала, не жалію.
Рік проминув, його не жаль,
Жаль лиш за тим, що я старію…
Перегортала календар...
© Copyright: Ольга Соколовская 4, 2020
Свидетельство о публикации №120122104101
Свидетельство о публикации №120122104101
Рецензии