про руки

відчинені двері щирості
мати бажання бути вбивцею тих,
що не оправдовують сподівань
бути гумовими ляльками
для задоволення певних потреб,
щоб потім,
за непотрібності,
проколювати голкою жорстокості душі,
аби витекла вся кров — носій життя, його місце зосередження,
чи не це є скритий прояв
причини мати руки,
вимарані смертю,
хто відбирає в живих їх право забруднювати простір власним вуглекислим?!)

10.29
21 грудня 2020


Рецензии