Новорiчнi роздуми

  В кожному із нас живе філософ! Або що в Новорічні свята просити у зоряного неба.
   

 Майже всі люди на землі, навіть не здогадуючись  - є філософами в житті. Кожний по своєму. Ось скоро свята  Нового року, а згодом Різдвяні свята.  І разом з  народними звичаями, подарунками, раптом чекаєш відповіді на більш вагоміші духовні запитання, які впливають на твоє мислення в цілому. Ми можемо весело згадати новорічний  фільм «Карнавальна ніч»  зі словами лектора: - «Чи є життя у Всесвіті?» І зі всією серьозністью,  всім серцем і душею дати  на весь світ  відповідь: - «Так! Є!».  Ось, як про це написав в  своему есе  «Що таке  свідомість»  відомий  науковець, профессор фізико -математичних наук Ю. І. Шмаков:   «СОЗНАНИЕ находится везде, в каждой точке Вселенной, ибо все есть Дух. На Востоке говорят: сознание – сила, сознание - радость, сознание – свет, сознание – искра жизни, соединяющая человека с Брахманом. Основными аспектами Брахмана являются  – Сат, чит, ананда – Бытие, СОЗНАНИЕ, Блаженство. Брахман – бесконечный Дух обладает бесконечным сознанием, которое постоянно расширяется.
    Именно с помощью СОЗНАНИЯ человек эволюционирует от несовершенного человека до бога. Жизнь человека в мирах плотной и тонкой материи это, прежде всего, процесс эволюции его СОЗНАНИЯ, все остальное это то, что сопровождает этот процесс, ускоряя или замедляя его. Почему люди такие разные? Потому что имеют разный ВОЗРАСТ  Души - уровень СОЗНАНИЯ, на котором находится человек. Растение, животное и человек являются индивидуальными частицами высшей энергии Бога. Почему они такие разные? Потому что находятся на разном уровне своего СОЗНАНИЯ. Наша вечная Душа (духовное тело Будхи) и СОЗНАНИЕ - неразлучны. На втором месте по контактам с сознанием находится сердце, на третьем – ум, на четвертом - тело, в котором есть центры сознания – чакры».
  Дуже важливо і батькам і дітям розуміти  і пізнавати свій світ Душі.  Народ примітив, якщо в сім’ї росте тиха спокійна, врівноважена дитина, у неї в майбутньому професійна діяльність розвивається з філософським контекстом мисленням і навпаки,  швидкі , дуже активні діти більш практичні в діях,  з  матеріальними поглядами на життя. 
. Я згадала себе  10-  12 років замкнутою в собі  дівчинкою, яка в тихі чудові зоряні ночі таємно ходила за село сідала на пагорб землі і вдивлялася в зоряне небо. В мене було таке відчуття, що там вирує життя і на планетах є такі ж як ми - люди. Я розмовляла подумки зі своєю зіркою, розповідаючи все, що було на душі і чекала, що ось прилетить космічний корабель і забере мене у найкращий світ… . Цей дивовижний безмежний  простір  хвилював моє дитяче серце. Мабуть тоді народилося почуття польоту думки, що є у філософів, поетів, фантастів. Тільки  до мене це розуміння прийшло через півстоліття згодом.
І тепер, коли бачиш і спілкуєшся, по дорослому, з розумною талановитою дитиною, з читачем, який має  мистецький хист виникає бажання до співпраці.  В цікавій розмові переймаєшся тим, що хвилює дитину те, що колись  було твоїм мрійливим почуттям дитинства.
Тож разом  ми виконали творче бажання Олександра, а саме,  поєднуючи думки, був написаний  лист  Всевишньому Творцеві на тему: «Роздуми   веселого оптиміста, або як стати  філософом – мудрецем в Новому році! »

 «- Добрий День, мій головний мудрець, Всевишній Творець Всесвіту!
 Ось вирішив написати Тобі  листа і поговорити з Тобою, щоб зрозуміти і знайти відповідь на  такі запитання: хто ми, відкіля,  для чого живемо і куди всі йдемо ?  Чому я живу  тут на Землі і що робити мені тут далі?   Ці питання виникли у мене в голові як грім серед ясного неба. 
   Діло в тому, що я дуже люблю читати  гуморески Павла Глазового, багато його творів знаю на пам'ять, а іноді, якщо запрошують, читаю перед слухачами зі сцени. То ж можна сказати,  що ми  з Павлом Глазовим друзі – «не розлий вода». Та ось  до моїх рук попала збірка  Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», яка вразила мене своєю  мудрістю і вперше я подумав, що мудрим філософом бути, ще й  з посмішкою -  це круто! Я добре розумію, що філософія –    серйозна наука, а філософи – це найближчі  до Бога – Творця  мислителі,  так би мовити, найвищі мужі суспільства. Але в  нас  єдине і спільне те, що філософи і гумористи – це великі оптимісти.
 . Що й казати,  тільки   побачив в бібліотеці  книги  Платона, Арістотеля, Сократа зразу зрозумів, які тут глибини мудрості.  Мені до них рости і рости! Це  так цікаво пізнавати науку,  читаючи  мудрих оптимістів.  Ось, наприклад, Сократ перед смертю  навчав своїх учнів бути завжди спокійними і не горювати за ним. 1 на прохання своїх учнів розповів, що робиться на тім світі з Душею кожної людини і що чекає їх усіх і за які провини.  Я навіть вірш  задумав, написати, як відповідь Сократу, та не спромігся.  Тому мої думки віршем виразила  наш бібліотекар.  Дуже сподобалось і назва  оптимістична - «Крила Душі» :       
«Что такое Душа? Как понимаю я это
Представьте: планета Земля живая, красивая светом:
Горы и долы  ее, моря, океаны в брызгах,
Леса и туманы полей в закатах, рассветах лучисто…
Частица Бога – Творца –  это  ДУША моя!
Чем больше любимей Земля, тем ярче и солнечно в Сердце,
Чем больше цветов любви к Роду, к Семье, Отчизне,
Тем  совершенней Душа в сакральном своем обличье!
Душе я  создам полет  - силу подъема  мощно!
Мне надо крылья иметь, способные к взлету  высОко .
- Крылья буду растить!  И это будет так верно,
Приму Мудрейший совет, хранимый жрецами вечно:
Лишь тот совершит полет к роду Богов  совершенно,               
Кто Истиной  любо живет,  крылья растит  достоверно,
Вскармливают их красотой, мудростью, доблестью славно,
Крыльям  свободно, легко, взмахом и силою плавно!
Убийственно крылья Души вскармливать безобразным,
По - варварски злом грешить и эгоизмом коварным,                Камнем падет душа в Тартарары  беспощадно,
Смоет  тогда река, огненно страшно и властно.
Я позабочусь о том, чтоб крылья летели к свету! -
Радостно быть с Творцом и чувствовать Родину нежно!   
Я позабочусь о том, чтоб жизнь здесь была с любовью.
Чтоб созидать и творить, жить справедливо и вольно!»
    Треба бути відповідальним і чесним  з тобою Всевишній, бо відчуваю  себе Твоїм онукою. Сам же казав: «По подобію Твоєму» Тож куди Ти, туди  і я!  Я, такий  же як і Ти  - Правдолюб! А у правдолюбів міцні крила,  щоб летіти  до висот  Божественного світла. Летіти і посміхатися! Мабуть і Ти, святий Отче,  посміхнешся  мені.  Тому що, скільки живе людство, стільки і  мрій, щоб літати.  А я  хоч і малий, а вже подумки де тільки не побував! І радію з цього.
  Кінь Пегас теж має крила. Приємно, мабуть, летіти на крилах поетичної духовності. Диво бере, скільки  філософів -  мудреців писали вірші: Тит Лукрецій, Данте, Гомер та інші. Правда, їх я  не читав,  своїм віком ще не спроможний.  Я думаю, що треба мати велику Любов до людей, щоб писати  мудрим поетичним словом, багато знати і мати масштабне бачення Всесвіту.   До речі, віршами краще  запам’ятовувати найскладніший матеріал, а цитувати мудрі вислови надзвичайно авторитетно і вагомо. Це добре розуміли греки, які вважали, що слово «філософія» означає любов до мудрості, любомудрів. А як розповісти  мудрі істини людям? Зрозуміло, що стисло і образно, як це робив Омар Хайям:
Известно, в мире все лишь суета сует:                Будь весел, не горюй, стоит на этом свет.
Что было, то прошло, что будет – неизвестно,               
Так не тужи о том, чего сегодня нет!»

  Оце так мудрість! Народна філософія скрізь:  у переказах, казках, міфах, легендах. А байки?!  Коли я їх читав, подумав: - Чому люди не бачать свої дурні вади? Мудро вказали на них видатні байкарі І. Крилов, Л. Глібов,  Е. Гребінка. З  таким підтекстом,  як хитринки – веселики автори, використовуючи образи тварин, птахів,  предметів, явищ природи… , влучно  попадають в ціль, а в кінці навчають усіх мудрим висновком. Так і хочеться написати:
- Байки –  промінчики мої,
Як сонечко, всі золотаві,
Примружать очі і згори
Освітять Правду й Кривду самі.
І може буде світ  ясним,
Таким же добрим та яскравим
І стане гарно на душі,
Усмішка люба, буде з нами!

    Відчуваю, Отче, як ти любиш усе людство і мене в тому числі. Я теж люблю Тебе і свою родину!  Це мабуть найосновніший  Закон зоряного Всесвіту – ЗАКОН ЛЮБОВІ! Я його вичитав  у  мудрій книжці, яку тримав син Божий Ісус Христос і нам повідав як заповіт:  - «Да, любіте один одного».    Тільки в цьому законі можна  жити мирно, творити, вкладаючи свої пізнання і талант.   
     В одного мудреця вичитав, що  найбільше зло на планеті – це  невігластво. Від незнань Всесвіту, навколишнього світу у людей обмежений світогляд, неправильне бачення дійсності, внаслідок чого відбуваються війни,  насильство, знищення  природи. І тоді люди не посміхаються. Тому треба робити все можливе, щоб був мир і грала посмішка на радісних обличчях.               
    Ось, святий Батько, я й питаю Тебе, як же  збудувати  правдивий світ  на Землі?! Якщо думати   філософською логікою, то Любов   народжується і живе  Правдою.  Там, де немає ЛЮБОВІ, там  - зло і зрада .  Філософи - мудреці  знають ІСТИНИ. Саме вони повинні бути мудрою  головою  народу.
Мені відомо, що геть усі люди мають свій генетичний код, а  онуки мають генотип своїх предків. Тоді, генотип в мене такий як і в  Тебе самого, найрозумнішого Батька  на світі, тобто передається  нащадкам.  Приємно відчувати себе причетним до Божої сім’ї. І головне, підводити ні в якому разі не можна! Так хочеться, щоб усі люди були настільки розумні і  високого злету, щоб це було зразу відчутно  в поколіннях!
 Ось Ти на такому високому рівні  свідомості  виміру, де ніколи не буває війни,  де квітують сади і завжди існує мир, де не буває зла,  кордонів, а все відбувається по космічним законам Всесвіту. Тож я, як юний філософ, через призму оптимістичності хочу навчитись Твоїм законам, щоб впровадити їх тут на Землі.»      
…Тут я й хотів закінчити свого листа і підписатися: учень 6 класу Олександр…. Та раптом я  почув на телепатичному рівні голос самого Творця:               
-  Добрый день, любий онуче! Спасибі за листа! Це дуже добре, що ти, як юний філософ,  почав шукати  ПРАВДУ. Дорога до вершини підкорюється тим, хто бачить ціль  в житті -  є мужньою і  праведною людиною. А тепер уяви  собі сяючий  багатогранний кристал.  (Уявив!). Подивись, який він блискучий и гарний. Його розглядають філософи з усіх сторін, єднаючи  сторони один до одного. Золота середина і є ПРАВДА. Кожна грань - це знання глибин історії, літератури, фізики, хімії, геометрії, астрономії,  математики, та інших наук. Ці пізнання в інформаційному полі називають світом свідомості. Цей світ єднає Небеса і Землю, і всіх людей.  Це поле  також є у  твоїй підсвідомості. (Тут я стрепенувся: - Ого – го, тільки  як до нього дібратися?  Мабуть, якщо це вдалося  філософам – мудрецям, то можливо і мені колись пощастить! ).
- Ти згадував  православного  героя  -  Ісуса Христа.  Він сидить на троні і тримає   книгу Знань і  починається вона з першої заповіді: « Да любіте один одного!». На Ісусові зовсім немає прикрас, вони йому не потрібні. Я сміюся з того, як люди із – за жадоби  накопичують  собі «багатства»:  кілометри житлової площі, десятки машин, безліч одягу, якої навіть не вдягали,  як ті малі діти граються з  блискучими камінцями, або ховають  безліч золотих прикрас в замуровані стіни. Крадуть один в одного фарбовані папірці і брешуть, брешуть…, порушуючи таким чином закон  Правди і  Міри (по потребі -   достатнього). По моїм  Космічним законам, коли  закінчується  земний  путь ні одна  людина, не спроможна взяти навіть молекулу Землі в інші світи. Це планетне багатство, яке дається в користування лиш на час прибування  на Землі.   Треба розуміти, що в  світах безконечності і вічності, головні не матеріальні цінності, а духовні  носії знань, які в  безмежному просторі є архітекторами і  будівниками планетного Всесвіту. В цій Верховинській  будівлі   наша галактика , а в ній  планета Земля  - це живі  житлові структури,   де ми всі живемо на різних рівнях і все діє і підпорядковується єдиним законам буття   - Любові, Міри, Часу, Вибору,  Єдності альтернатив, закону Дії  та Рівноваги, Рівності, Зворотного зв’язку (карми), Діалектики вічної Мінливості, свободи Волі, закону Вищої свідомості,  закону Вищої  Взаємодії , закону Паралельних світів та ін.   Ми всі є будівниками  доброго, світлого, прекрасного.  Ти і всі люди,  які проживають зараз у другому  рівні на  планеті Землі і є  -  учні, які повинні розвивати свою свідомість, вчитися жити позитивно,  творити в любові добро на землі, виховувати в собі людяність,  вірність,  працьовитість,  любов до  людей, землі, краю, сім’ї  і ні в якому разі не порушувати Закони  Всесвіту. Всі цивілізації які були на Землі раніше загинули, тому що не виконували закони Всесвіту, не змогли жити в рівновазі, гармонії, любові. Вони використовували зло і вибрали путь деградації людини.
- Я зрозумів Тебе! Мені потрібно багато вчитися и бути розумним, чемним, справедливим, вольовим, енергійним,  чесним,  правдивим, відповідальним…  Цікаво, а якщо  я не буду вчитися і  буду погано  вести себе, що тоді буде?! Тут, Отче, таких  багато!
 - Я знаю! Посилаючи своїх учнів вчитися, їм дається право Вибору по закону Всесвіту. Їх вибір – це лінощі і путь, який веде до негативу. Я їх буду вчити їх же бумерангом, поки  не навчу   свідомості,  і правильному вибору.   До Мого Царства йдуть тільки світлі Душею люди – творці, які мають хист жити для інших. Всесвіт  і все живе розвивається і  рухається вперед  лише в любові і в позитиві! Негативний  рух назад, веде в нікуди і підлягає знищенню. То  краще бути моїм вченим другом,  ніж рабом і  слугою  зловісних ідей.
А тепер, юний друже,  підсумовуй і дай відповіді на свої запитання.
- Хто ми?               
- Ми  -  розумні діти зоряного Всесвіту і живемо зараз на нашій прекрасній  планеті – Земля.
- Для чого живемо і  куди всі йдемо?   
- Живемо, щоб жити, творити, любити , навчатися  та накопичити скарб знань.  З цими знаннями ми  приходимо до Тебе  в космічний простір, будувати цей зоряний світ в любові і натхненні. Зберігаючи  скарбницю душі,  ми є  Творці такі, як  Ти - Творець Всесвіту,  наш Батько.
- Чому ти живеш і що робити далі?
- Я не просто тут живу. Я люблю цей прекрасний світ,  свою малу Батьківщину, рід і сім’ю.  Кожна людина має своє призначення на цій землі. І  в мене теж воно є. А поки що,  для мене головне - вчитися і бути справжньою людиною, не боятися і протидіяти злу, виконати своє призначення як найкраще, на добро людям - радісно і  оптимістично!
Отче,  будь ласка, дай відповідь ще на одне запитання:   чого б Ти побажав  мені, усім батькам   і дітям на Землі на майбутнє в Новий рік?
- По перше, ще при житті тут на Землі увійдіть в моє Небесне  Царство в любові, виконуючи всі мої закони Всесвіту. Як це зробити? Через пізнання своєї Душі, яка разом з підсвідомістю зв’язана зі мною. А для цього  треба постійно  ввічливо    розмовляти зі своєю душею, вирішуючи свої глибинні духовні питання  в тиші наодинці,  Підсвідомість, маючи велику божественну силу, обов’язково прийде на поміч.  Через почуття совісті, через сновидіння, через Ангела – Хранителя. Тільки умова,  не просіть матеріальні багатства,  розмовляйте подумки без приставки «ні», «не» і без брудних слів. Просіть силу Духа, мудрість, моральну чистоту відносин.
- По друге, не бійтеся і будьте сміливими. « Стучіть в двері і вам їх відчинять».
- Любіть все прекрасне в гармонії і красі. Просіть розкритися вашому таланту.
- Ведіть у праці. здоровий спосіб життя.  Просіть здоров’я і дякуйте за нього.
- Силою і поганими думками, ні в якому разі,  ні в кого не відбирайте чужу життєву енергію, це вернеться вам бідами, борги завжди потрібно віддавати.
- Будьте завжди веселими оптимістами в житті, творіть добро людям під девізом « Не оскудеет рука дающего».
  Всім Вам бажаю   розумної  свідомості, радості в сімейному колі, щасливих  новорічних свят,  успіхів, міцного здоров’я  і  щедрого, доброго, врожайного  2021року»


               
Післямова: Есе  написано в співавторстві з учнем 6 класу Олександром Кравченко.  Тут використаний лист «В кожному із нас живе філософ!» -  конкурсна робота «Проба пера».
Це новорічний, публіцистичний, пізнавальний твір написаний для  юних читачів  та батьків сімейного кола, має за мету визвати інтерес до  філософської думки, спрямувати мислення  на  розвиток духовної особистості, морально – етичних почуттів.