Кавjярня любовi

Колись повернусь я, приїду туди,
Де доля була поламалась.
І хай унесло вже немало води,
У пам'яті трішки зосталось.

Там буде кав'ярня любові на час,
І будуть там вірші надії.
Раптово уважить бажання для нас
Вітрами підхоплена вія.

Паркан охололий, будинок зі скла,
І спільні, і спальні вагони –
Дарує нам світ молодого тепла
Прогулянка ще не відома.

Полюємо всюди на щирі чуття,
Малюємо кращі обличчя...
«Згадай-но своє особисте життя –
Чи била в нас блискавка двічі?»

Навколо є сон. Лиш сон навкруги,
У кіносеансі – минуле:
Напевно, зі мною в краю дорогім
Улюблена пані заснула.

І ми відновили природний баланс,
Пустивши любові пригоди.
Сьогодні у моді новий декаданс –
Суцільнеє свято свободи.

А чай був зеленим, як очі її,
Жасмин потаємно дурманив.
Навіщо я знов уникав течії,
Жадавши роздолля майданів?

Гірлянди і зорі, вінок мішури
Розкрасили нам прощавання.
Колись повернусь я у ті вечори,
Де жевріє перше кохання.