У світі вогню залишає свічадо нам
Вітер солодких мрій.
Пломенем тиші колише свіча отам
Ночі в руці твоїй.
У світі тіней ледве гладить по струнах
Повітря майбутніх днів.
Іноді тайни з'являються в рунах,
Мов сенси бентежних снів.
У світі вогню покотилося сонце,
А там вже і небокрай.
Лагідно вабить спокусливий сон цей,
Але ти не засинай.
У світі тіней опустіла кімната
Несе чари темноти.
Але метелику не облишати
Нектар ліхтаря мети.
У світі вечірнього сонця лиш ти і я.
Миттю тебе полюбила душа моя:
Ніби сніжниця, літає,
Тане і ллє дощем...
У світі вечірнього сонця лиш ти і я.
Свiчадо
© Copyright: Даниил Моровов, 2020
Свидетельство о публикации №120122006066
Свидетельство о публикации №120122006066
Рецензии