Для Украины, для России
Господь не віл, що тягне твого воза,
Народе України, зрозумій.
Твої молитви — це не спонукання
Його до виконання твоїх мрій.
Ні, Бог — це не обслуга, Він Спаситель,
Щоб рятувать від зла людські життя.
Чекає Він, що склоняться коліна,
І прозвучить молитва каяття.
Але молитва щира, що від серця,
А не від вуст, що нехтують закон.
Ось поміркуй: невже так добре жити,
Коли неправди і гріха полон?
Народе... Запитаю тебе вкотре:
Що ж ти робив, що сіяв всі віки?
Чи не тому тяжкі твої зітхання?
А може треба жити навпаки?
ДЛЯ РОССИИ
Господь не вол тянуть твою телегу.
Народ России, сможешь ли понять:
Твои молитвы Бога не заставят
Тебе служить, желанья выполнять.
Бог не слуга тебе. Господь — Спаситель,
Людей спасти от тяжести грехов.
Он ждёт, когда же склонятся колени,
Молитву ждёт из покаянных слов.
Но чтобы покаяние от сердца,
И ждёт Он настоящих перемен.
Подумай: неужели будет лучше,
Когда греха, когда неправды плен?
Народ, народ... Спрошу тебя, что скажешь:
Что сеяли, в чём проявляли прыть?
Не потому ли тяжки твои стоны?
А может, по-другому надо жить?
P. S. Содержание почти одинаковое, поэтому украинский текст без перевода.
Свидетельство о публикации №120121901412