Так будем лi каятысь,
Лечу!.. в звёзды врезваясь!
Трезвый ж! І, ой, как нежный!
Бо шо тут гондычкы третій хтось.
Да я ёго – гех ружьём!
І так продолжаеца в нечысці
Ужэ міліоны вечностей.
Бо ж во как в чёрн одежы
Харашо выпіть с чертьмы.
Да, дарагой Андреюшка,
В Росі все ж ны нехрысці.
Так бы й ув белых росый:
Хто хазяін – матрос с хрен.
І, слушая Кончаловского
Да шэ ту, в шызовнях шо,
Станыш шось поніматы
І в рідный Украіны.
Бо хоть і пуд боком мы,
Некы збыты ятвягы,
Всэ ж такы знайімо правдоньку:
Русь гэ но Татарыя.
Там до сіх пор ханы всюд.
І хана всёму дбайному.
Вече там чы хозяйственості.
А то і демократійцы.
Так в чом счас задачка-то?
Шо, выбіть зарвавшыхся?
Іль взять метлу чуть поболее
Да гахнуты сволочый?
Свидетельство о публикации №120121600988