Шевченка славу, хай витер вище й вище пидийма
Про Батьківщину рідну на чужбині мріяв
Її залізні пута прагнув розірвать;
Добра і зерна мира в землю українську сіяв,
Щоб завжди щирий урожай збирать.
Зазнавши горя - сестра на панщині, а сам в неволі,
Добробуту і щастя всім бажав,
Кращої не шукати на чужбині долі
І гойно нам любити Україну завіщав.
Тарас Шевченко - це Кобзар Великий;
Він наша городість, світова Держави слава
І той вітер, що інколи бува сердитий,
Все вище й вище, хай її до неба підійма.
І той вітер, що інколи бува сердитий,
Все вище й вище, хай її до неба підійма.
Віктор СТАРИК
27.02.2013. м.Хмельницький.
Свидетельство о публикации №120121606959
http://stihi.ru/2019/12/18/10033
Серж Фико 01.02.2021 13:35 Заявить о нарушении
http://stihi.ru/2018/09/04/8140%C2%A0
Серж Фико 02.03.2021 00:56 Заявить о нарушении