Ось вже курлычуть у вырии лэбэди
Слізьми чи змиєш чуття?
Бо ж душа котиться шляхами доленьки
Через стежини життя...
А з нею серденько миле, добродію,
Там – де кургани і степ
Піють на дудочці дивну рапсодію
Христа Різдво, де вертеп...
Котяться зіроньки в небі Божественнім –
Дні, мов коралі летять.
В час закурличуть у вирії лебеді,
В мріях знайти благодать...
16.12.2020р.
Свидетельство о публикации №120121604218