У дзеркальне вдивляюсь обличчя –
недзеркальне любов'ю пашить.
Отакою б i йти – крізь сторіччя,
а не тільки у дзеркалі мить.
Отакою би... Саме такою –
крізь сторіччя... Не квапитись... Ні...
В тихій розкоші супокою,
що намріялася мені...
Задивилася дзеркалу в вічі –
я такою не знала себе...
Отакою б i йти крізь сторіччя –
і сторіччя кохати тебе...
Отакою б i йти - крiзь сторiччя
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120121509005
Свидетельство о публикации №120121509005
Рецензии