Відчиняй вже вікна, там просвіт до стелі,
На двері повісили замок вже дарма.
Назбирай кульбабок білих у жменю,
І хай у долонях холоне зима.
Обірветься небо, осяде канвою,
Малюй по мереживу пензлем навкрад.
Залоскоче в грудях подих до болю,
І тихо сховається десь поміж ґрат.
Не повернеш більше, немає надії,
Вбивай це видіння де ночі п‘янкі,
Обривай кульбабки талі на тілі,
І пий як вино, виліковуй думки.
15.12.2020
Кульбабки
© Copyright: Ева Пастернак, 2020
Свидетельство о публикации №120121508215
Свидетельство о публикации №120121508215
Рецензии