Сон Т. Шевченко

  ТАРАСІВ СОН

Як сонечко яскраве
В прменях його Вкраїна рідна сіяє:
Її ліси, річки і гори,
Поля широкі і просторі
Ніде не бачив такої я краси.
Земля родюча і багата,
У кожного подвір'я гарне,
                добра хата,
Дружні люди, якщо біда,
Стоять, як брат за брата,
За неньку Україну, щоб
Була вільна і багата.
У вечері, після роботи,
Коли забулись всі дневні турботи
Пісні співає працьовитая сім'я -
Про Вкраїну вільну милу,
Та тихим добрим словом Шевченка
                вспомина.
Прснувся Тарас - кругом, розруха
                і негода...
І від жахливого такого відення
Широкій лоб його вспотів.
Хіба ж таку Вкраїну він бачити хотів?!
Закрив свої ясні очі і ніколи
                більше не відкрив.
Він мріяв про заможну Україну,
Про братерство, мир і пісню солов'їну.
Але, як це було  раніше,
Брат на брата, щось погане пише
І кожний прагне правити містом чи селом.
А в Києві за булаву деруться,
В парламенті до трибуни усі пруться:
Їм на закони і людей начхать
Добраться б до "корита" і, пожрать...
ВІН все своє не легкеє життя
Нам відкрити очі намагався,
А ми, як ті барани, що в хліву
В одну і ту же б'ємоcя лобами у стіну
І  ніякого від цього сенсу.
25.02. 2013. м.Хмельницький