Ще любила його, але вже не дала би руки,
не підставила б щоку при зустрічі для поцілунку.
Ще любила його, та вже іншими стали стосунки,
і ні слів, і ні поглядів вже не лишилось легких.
А йому ще здавалось, що все – так, як звик, як завжди.
Що вона – ще така, як колись. ще така, як учора.
Просто, він мимохідь мовив слово – недобре і чорне.
Власне, що там такого, – нічого, не сталось біди...
Просто так, мимохідь, він ще навіть додав: «Без образ»,
мимохідь ще й торкнувся плеча, мимохідь посміхнувся,
але він мимохідь із любов'ю її розминувся,
бо достатньо образити жінку один тільки раз...
Ще любила його, але вже не дала би руки
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120121502922
Свидетельство о публикации №120121502922
Рецензии