Ці краплі по вікну крізь морок тиші
Почуті не були усі зізнання
Вони, як краплі розбивались. Вище
Лунала музика дощу із рання
Мелодія доволі вже знайома
Але почути можна не одразу
І монотонно пролилася мова
Об підвіконня відточила кожну фразу
У ній вже зашифроване послання
Хоча зуміти треба прочитати
Або відчути… Як дощу вагання
Який розбив зізнання на цитати
***
© Copyright: Лариса Опанасенко, 2020
Свидетельство о публикации №120121403029
Свидетельство о публикации №120121403029
Рецензии