Я б не радив тобі прибирати горнятка зі столу –
хай стоять, наче згадка про нашу розмову, нехай...
І нехай аромат спілкування витає довкола,
хай ще тішаться крапельки кави на дні, постривай.
Хай ще носить твій пальчик обручку мого поцілунку:
я удався до хитрощів, аби твій пальчик не втік, –
із твоїми руками у нас особливі стосунки,
ти це знаєш, ревнуєш до пальців і дивишся вбік.
Гра – не гра... Лиш краплиночку – сумно, а більше – приємно.
Сум – тому, що зустрілися пізно. Приємно – бо вдвох.
Я вдихаю затишного вечора кавовість щемну,
я попрошу ще кави, бо кава завжди – це пролог...
Я б не радив тобi прибирати горнятка зi столу
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120121306131
Свидетельство о публикации №120121306131
Рецензии