Шон Маклех Разные стороны одного зеркала

Рiзнi сторони одного скла

                «Хто б ти не був, залиш своє житло
                До темряви за лічені хвилини…»
                (Райнер Рільке)

По той бік дзеркала –
Друзі, брати і коти,
По той бік дзеркала –
Коханки та колежанки,
По цей бік дзеркала –
Єдиний співбесідник
Зі свічкою в руках
Так само сивий
Так само мовчазний.
І тільки в біле вбраний
А я в чорне.
Граємо в шахи
Без поля та фігур,
Без клітинок ночі-дня
І навіть без короля.
Без слів і посмішок
І навіть без годинника.
Ваш хід, маестро…               

                ***
"Кто бы ты ни был,
оставь свое жилье
До темноты за считанные минуты…»
                (Райнер Рильке)

Жизнь,  смерть – загадки  бытия –
То  явью  мнятся,  то  безлики…
Направо – молодость  моя:
Друзья,  родные,  кот-мурлыка,
Тьмы  тем  любовниц  и  подруг,
Пиры,  затейливые  свары…

Налево – ночи  чёрный  круг
И  погребальные  хоралы,
И  некто  в  белом  клобуке –
Мой  собеседник  неотвязный,
Седой  старик  благообразный
С  теплящейся  свечой  в  руке,
Мой  зазеркальный  визави…

Я  в  чёрном  весь 
                на  чёрном  фоне, 
Верхом  на  сказочном  грифоне,
А  он  сидит  на  белом  троне,
С  очами,  полными  любви.

Играем  в  шахматы  без  поля,
Без  клеток  ночи,  клеток  дня
И  без  фигур,  в  душе  храня
Судьбой  написанные  роли…

Без  слов,  улыбок,  резких  жестов,
Без  регистраторов-часов…
Чуть  слышно  льющейся  песок
Шепнул:  «Вам  шах!
                Ваш  ход,  маэстро…»