А вечір поглинає синє море.
І ми удвох на березі. Турбота і тепло
Розтоплять сум, розвіють біль і горе...
І ми згадаємо про все, що, жаль, пройшло.
І рибка золота вже не приплине,
І молодість не вернеться до нас.
Рікою повноводно-тихо плине
Невідворотньо-невгамовний час.
І хвилюватись більше ми не будем,
Що скажуть люди, і куди вода...
В житті є місце для любові. Чудо
Приходить вчасно. Місяць вигляда
З-за обрію, де вже сховалось сонце.
Усе так гарно. І усе в свій час.
Тримаю тиху радість у долоньці.
Є ти і я. І більш немає нас...
#enikaexpromt,
Ілюстрація із мережі
Роздуми про минуле
© Copyright: Наталья Кордюк, 2020
Свидетельство о публикации №120121101239
Свидетельство о публикации №120121101239
Рецензии