Вулиця холодна.
Вулиця спустіла.
Йдуть по ній суспільством
два забутих тіла.
Ніби то й не люди –
непотрібні речі.
Ще й на них сяйнуло
світло не до речі...
Жебрали небоги
день ціленький марно,
поки не стемніло
й не вчинилось хмарно.
Геть у середмісті –
та дарма волали.
У сльозах у темінь
гірко почвалали
два змарнілих тіла
шляхом у нікуди.
З влади їх до краю
довели паскуди.
Все що залишилось –
угол домовина.
…Світ – як їх не стане –
обмине новина…
Грудень 2020
Мукачево
Тiнi забутих предкiв 2020
© Copyright: Поэт Закарпатья Василий Галас, 2020
Свидетельство о публикации №120121006769
Свидетельство о публикации №120121006769
Рецензии