Заспівай мені весну, синичко!
Цю весну, що посеред зими.
Коли так тремтливо і незвично
Замість снігу бачить лист трави.
Заспівай мені весну, берізко,
І зі мною порадій теплу.
Ще нависнуть хмари, ще нависнуть,
І ще снігу згодом сипонуть.
А сьогодні небо ще погідне,
А сьогодні в зваляній траві
Квітка молочаю жовто квітне,
Ніби усміхаючись мені.
І дарма, що всі вже вийшли строки,
Календар гортає дні зими,
А земля жива, немов, не хоче,
Щоб прийшли із півночі вітри.
Заспівай мені весну, синичко,
Цю неждану, дивну і ясну.
Стомлено зітхає синя річка,
Не діждавшись льодового сну.
Ця весна невдовзі закінчиться,
Як міраж, як для душі обман.
А душа радіє, ніби птиця:
Без зими весна прийшла, стрічай!
Засп1вай мен1 весну, синичко!
© Copyright: Ольга Соколовская 4, 2020
Свидетельство о публикации №120120805603
Свидетельство о публикации №120120805603
Рецензии