Бальзам любви

      Н.Бидненко
Оце й усе. Вже випито до дна
Солодку чашу зустрічей-розлук…
У власній павутині край вікна
Заплутався розгублений павук.

Оце й усе? Заплуталась і я.
Таким коротким в щастя був політ…
Чому ж не сходить з вуст одне ім.’я,
А чи на нім зійшовся клином світ?
…Спішать таксі, не сплять нічні вокзали.
Антонім щастя просто в серце ранить.
Шука душа цілющого бальзаму,
А те ім’я моя леліє пам’ять.

***
Ну вот и всё! Я допила до дна
Свою нектара чашу
Встречи, расставаний и разлук...
В своей же паутине за окном
Запутался растерянный паук.

И вот и всё? Запуталась и я,
Таким коротким счастья был полёт...
Так почему сошёлся клином свет
На имени твоём, таком родном?

...Спешат такси, не спит вокзал,
Антоним счастья просто в сердце ранит.
Душа же ждёт живительный бальзам,
И имя то, твоё, лелеет память!


Рецензии