Перший сн1г
Розгубили білий пух.
Над левадами, над вербами
Зимній і холодний дух.
Ще учора, ще із вечора
Осінь берегла тепло.
А вже вранці – сніг, хурделиця,
Замело все, замело.
Ще нема морозу лютого,
Та з-під стріхи горобці
Вже цвірінькають із тугою,
Згадуючи літні дні.
Ще земля до сну не вбралася,
Ще не весь осипавсь лист,
А вже осінь поступається
Близьким холодам зими.
Ніби з казки гуси-лебеді,
Гублять пух на мій поріг.
Над левадами, над вербами
Пролітає перший сніг.
Свидетельство о публикации №120120805422