Милi-милi у дiбровi...
Дерева у листі.
Немов дівча,-чорні брови...
Та шия в намисті.
Причудова,дуже гарна,
Осінь йде землею.
І в усмішці своїй марно,
Мирно йду за нею.
Не летіть листочки в вирій,
До землі та долі.
Бо земля не є то гирі,
Ні в серці. Ні в полі.
(Понкратова.О.В.)
Свидетельство о публикации №120120709141