Снiжинки припадають до вiкна
Снiжинки припадають до вiкна.
I я тулюсь, немов дитя щокою…
Невже колись кругом була весна?
Невже колись ти, милий, був зi мною?
Засохлих квiтiв нинi не торкну,
Вони холодним iнеєм розквiтли,
Минулого кохання не верну,
Як згасла зiрка не поверне свiтла.
Вербичка заколола сивину.
I по-жiночому забула все, простила.
Невже була духмянiсть полину?
Невже колись тобi була я мила?
Суницями хтось в лiсi вишивав,
Хтось лив блакить iз голубого глека,
А хтось, а хтось тодi не помiчав,
Як низько, низько пролетiв лелека.
I тiльки в пам’ятi кружляє бiлий пух,
I тiльки в пам’ятi лiта заносить пухом.
Був пiснею для мене давнiй друг,
I давня пiсня згадуєтся другом.
Перевёл на укр. язык киевский поэт, член СПУ Василий Андреевич Марсюк
Квiти – цветы; суниця – земляника; кохання – любовь; зiрка- звезда;
лелека - аист
В украинском языке буквы читаются:
i как русское и,
Ї – долгое и,
И –как ы,
Е - как э
э - как е
Свидетельство о публикации №120120700455
ЛЕНОЧКА, ВЕЛИКОЛЕПНЫЕ
СТИХИ,ПОНРАВИЛИСЬ МНЕ ОЧЕНЬ!
💦🌾🎩🍒☕🫖🌾🎩🍒☕🫖💦🌾
Людмила Ярёменко 21.05.2023 19:50 Заявить о нарушении
Елена Ивановна Леонова 22.05.2023 12:29 Заявить о нарушении