Комусь — по дикому везе.
Скажімо, є такі моменти:
Вельмишановний К М Зе*
Мої смакує дивіденди.
У світлу днину і вночI —
О, чудо, гривники-облапи,
Куди вас горнуть кермачі?
— Куди-куди... до себе,
в лапи!
Ти чуєш, гривнику? А-у!
Не ліс дубовий, ми ще люди,
А кутуляїмо усюди
акціоновану траву.
— Та, чую!
Чути б не хотів!
Душа у тебе — легкопера,
Щоб грім було тебе побив
Або, взяла б якась холера!
Не добирає розум твій.
Кажу, конай собі на щастя!
Пенсюй спожитками, колій:
Я – привілея можновластя!
......
*Краматорський
металургійний завод
Дiалог
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2020
Свидетельство о публикации №120120703226
Свидетельство о публикации №120120703226
Рецензии