От наснилось – так вже наснилось...
От наснилося вже ж мені...
Так наснилося – як любилось:
що цілуєш мене ві сні,
що у світі усе – як треба,
що над обрієм – сонця сніп,
що до обрію – синє небо,
що до обрію – жовтий хліб,
що за руки йдемо стежками,
під ногами – м'яка земля,
що дитя кличе тата й маму,
тато й мама – це ти і я...
Уві сні серце щастям билось,
аж казав сам собі ві сні:
«От наснилось – так вже наснилось...
От наснилося вже ж мені...».
Сни повторюються не часто,
а мені й не потрібно це:
наяву я цілую щастям
рідне тепле твоє лице...
От наснилось - так вже наснилось...
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120120601740
Свидетельство о публикации №120120601740
Рецензии