Йде зима і щось твориться,
дурой треба притвориться,
дурой быть я не хочу,
пригадаю - Сидорчук...
Ім'я має він Богданчик.
то як грошей чемоданчик,
на машині я лечу,
ні, напевно, Мирончук.
Я розумна і фартова,
новорічна як обнова,
як в Техасі, квіти є,
заспіваю і уб'є.
І не варто повертатись,
і не варто сподіватись,
бо нема путі назад,
чорта з два мене догнать.
По каньйонах на Феррарі,
Стінг згубив тут свій фонарик,
я від радощів кричу:
як ти там мій Трохимчук?
Спів народить"Маргарита",
гарний спів і текст відкритий,
справі добрій добрий час.
Він Тихо...Забула враз.
Я воджу машину класно,
правил много, но согласна.
злегка я зійшла з ума,
у життті я все сама.
Хмари диму...І у небі
гвинтокрил, мені не треба,
тут і армія, мине,
жму на газ, Богдан пойме.
5,12,2020
***
© Copyright: Светлана Шибашова, 2020
Свидетельство о публикации №120120505575
Свидетельство о публикации №120120505575
Рецензии